ѕро ¤блуню...

яблун¤ (Malus) - р≥д рослин родини розових. ƒерева або висок≥ кущ≥. ѕл≥д несправжн≥й (¤блуко), соковитий, багатий на в≥там≥ни, ц≥нний харчовий продукт. яблун¤ поширена в п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥.  ультурн≥ форми ¤блун≥ у св≥товому асортимент≥ нараховують до 15 тис¤ч сорт≥в. яблун¤ Ї одним з найб≥льш культивованих фрукт≥в у св≥т≥. «окрема, украњнський селекц≥онер –о Ћев ћихайлович створив 12 сорт≥в ¤блун≥.

яблука Ї важливим джерелом поживних речовин в крањнах з пом≥рним кл≥матом. «имов≥ ¤блука збирають в к≥нц≥ осен≥ ≥ збер≥гають в камерах або на складах при температур≥ вищ≥й за точку замерзанн¤. ¬ ”крањн≥ вирощують близько 60 сорт≥в ¤блук (л≥тн≥ Ч папер≥вка, боровинка тощо; ос≥нн≥ Ч антон≥вка, мак≥нтош тощо; зимов≥ Ч ренета золота, ренета —имиренка, кримське зимове тощо). ” природн≥й структур≥ плодових ≥ ¤г≥дних насаджень вс≥х категор≥й господарств на ¤блуню припадало 61,6 % площ (1980). ” громадських садах вирощувалис¤ переважно ¤блука. —в≥товий зб≥р Ч 39 млн. т. (1984).

ѕредки ¤блун≥, вважають вчен≥, зТ¤вилис¤ ще в крейд¤ному пер≥од≥ ≥стор≥њ нашоњ «емл≥. ќсновним шл¤хом виникненн¤ первинних ¤блунь була, мабуть, багаторазова г≥бридизац≥¤ р≥зних вид≥в ¤блун≥: ранньоњ, сх≥дноњ, л≥совоњ, с≥верса.

” м≥ру того ¤к людина безпосередньо користувалась плодами дикоростучих ¤блунь, зароджуЇтьс¤ ≥ розвиваЇтьс¤ њњ культура. Ћюдина спочатку малосв≥домо в≥дбираЇ, а пот≥м б≥льш ц≥леспр¤мовано, збер≥гаЇ б≥льш ц≥нн≥ дерева. ѕочинаЇ застосовувати щепленн¤ рослин. ≤стор≥¤ запровадженн¤ цього прийому в культуру йде в глибоку старовину. «араз ¤блуню обробл¤ють майже по вс≥й земн≥й кул≥. —еред фруктових рослин вона займаЇ перше м≥сце ¤к за площею, так ≥ з≥ збору плод≥в.

—еред безл≥ч≥ сорт≥в можна вибрати ¤блука на будь-¤кий смак Ц ≥ це њх основна г≥дн≥сть. ÷≥нують ¤блука за здатн≥сть збер≥гатис¤ досить тривалий час. ’оча наб≥р в≥там≥н≥в у ¤блук досить широкий: ј, ¬, ¬2, ¬6, —, ≈, ––, основн≥ ц≥нн≥ речовини цих плод≥в-цукру (фруктоза, глюкоза, сахароза) ≥ орган≥чн≥ кислоти (¤блучна, лимонна). јле Ї в ¤блуках ≥ особлив≥ речовини Ц пектинов≥. ѓх багато. ћ≥ст¤тьс¤ вони в м≥жкл≥тинних перегородках ≥ соку. ÷е не живильн≥ речовини, але ц≥нн≥сть представл¤ють мало не першор¤дну. —ам≥ вони не перетравлюютьс¤, а тому ≥ не засвоюютьс¤, зате адсорбують (збирають) отруйн≥ речовини, ¤к≥ утворюютьс¤ при захворюванн¤х в кишечнику, знешкоджують њх ≥ вивод¤ть з орган≥зму.

™ у ¤блук ≥нш≥ чудов≥ переваги: вони м≥ст¤ть досить багато солей зал≥за ≥ тим самим дуже корисн≥ при недокр≥вТњ. яблука абсолютно необх≥дн≥ людин≥ взимку, коли в харчуванн≥ в основному буваЇ б≥льш Ђважкаї, р¤сна б≥лками њжа. ј плод≥в з одного дерева, звичайно, ¤кщо за ним догл¤дають за вс≥ма правилами, можна з≥брати до 200, а ≥нод≥ ≥ 400 к≥лограм≥в. –айонований сортимент ¤блун≥ в Ќечорноземн≥й зон≥ включаЇ 33 л≥тн≥х, 35 ос≥нн≥х ≥ 5! зимовий сорт≥в.

ƒо сорт≥в р≥чного терм≥ну дозр≥ванн¤ в≥днос¤тьс¤: √руш≥вка московська, Ћипневе „ерненко, ƒесертне ≤саЇва, ћельба, —уйслепское, ћантет та ≥нш≥. ¬они дозр≥вають у друг≥й половин≥ серпн¤. ќс≥нн≥ми сортами Ї: Ѕессем¤нка ћ≥чур≥на, Ѕоров≥нка, ƒесертне ѕетрова, Ўтрейфл≥нг, ќс≥нн¤ рад≥сть, ёний натурал≥ст та ≥нш≥. ƒозр≥вають вони у вересн≥ ≥ збер≥гаютьс¤ 2-3 м≥с¤ц≥. ƒо попул¤рних зимових сорт≥в в≥днос¤тьс¤:јнтон≥вка, Ѕогатир, Ћобо, —≥нан п≥вн≥чний, ”елс, —партан, ќрлик, —ел≥гер ≥ ≥нш≥. «н≥мати њх сл≥д в к≥нц≥ вересн¤-початку жовтн¤. ѕлоди збер≥гаютьс¤ до лютого Ц березн¤.